Численні провали оборони збірної Україні закономірно закінчилися поразкою від шведів.
Олег
Блохін ще під час свого попереднього терміну на посту наставника
збірної не любив розмов про прихильність долі до його персони. Тоді на шляху до найвищого досягнення в історії збірна України чимало виграла тих матчів, де на перемогу не награв. Тепер
виходить зовсім інакше, від французів українці не заслужили великої
поразки, і ось тепер у двобої зі шведами могли розраховувати на більше.
Може, не на перемогу, але на нічию точно. З іншого боку не можна не пригадати і іншого факту тих часів, практично всі товариські матчі жовто-сині програвали.
Чекати дивовижних імен в стартовому складі було нерозумно. Вразити
своїм вибором Блохін не міг нікого, оскільки в такому варіанті збірна
зібралася вперше і, зважаючи на серйозних кадрових втрат, будь-який
варіант міг називатися очікуваним. У
воротах вийшов Дикань, в центрі оборони весь матч відіграв пара Мандзюк
- Чеберячко, зліва в півзахисті почав місцевий улюбленець Девіч,
праворуч - повернення Калиниченко. На вістрі атаки вийшла інша пара досвідчених майстрів Шевченко - Воронін.
Під час роботи Маркевича та Калитвинцева велика ставка робилася на довгі розіграші м'яча в центрі поля. Не можна сказати, що це мало грандіозний ефект. Перші
хвилини поєдинку зі шведами дали зрозуміти, що Блохін має намір
повернути звичний і напевно найбільш зручний для збірної Україні
футбол: в'язка гра в середині поля і швидкий перехід в атаку.
Незважаючи
на статус господаря зустрічі, українці готові були віддати м'яч
суперникові на збереження, намагаючись отримати з цього козирі. У
перші хвилини команда намагалася компактно розташовуватися і агресивно
діяти у відборі, після перехоплення м'яч часто без підключення якогось
іншого гравця переправлявся вперед. Вигравати
боротьбу у високорослих оборонців було надзавданням для Шевченка, тому
передачі робилися за спину в розрахунку на швидкість Девіча,
Калиниченко, Шевченко.
Точності в передачах не завжди вистачало, нервово діяв новий варіант лінії оборони. Тому в першій половині тайму більш цілісної виглядала гра шведів. Ельмандер вміло знаходив простір між захисниками й опорними півзахисниками, старанно діяв висунутий вперед форвард Герндт.
Краще стало виходити у збірної Україні в середині тайму, коли ролями на поле помінялися Шевченко і Воронін. Останній серед всіх гравців збірної перебуває в кращій формі у своєму клубі, тому на нього покладалися великі надії. Воронін
вкрай пасивно провів поєдинок, і його травма в кінці першого тайму
тільки поквапив заміну на Мілевського, яка очікувалася в перерві. Шевченко
постійними переміщеннями по всьому фронту атаки допомагав чіплятися за
м'яч, що в ході такої гри було важливим завданням. Втім,
по-справжньому гарна атака була у жовто-синіх була тільки одна, коли
Шевченко забіг по правому флангу за спину Калиниченко, отримав передачу
і прострілив вздовж воріт, а Девіч трохи не встиг на ближню штангу. Найбільш
реальний момент команди не реалізував все той же Девіч, після передачі
з глибини поля він підстеріг помилку Вендта, вискочив один на один, але
пробив слабенько в руки воротарю.
В основному ж погрожували українці воротах Ісакссона зі стандартів. Двічі голкіперу шведів довелося показати свою майстерність після ударів Калініченко і Шевченко. У ці хвилини навіть вимальовувався територіальний і ігровий перевагу команди Блохіна.
От тільки кінцівка була змазана двома провалами в обороні, який нейтралізував Дикань. Для
початку воротар випередив Вільхельмссон, вирвався на ударну позицію
після передачі на хід, а потім відбив удар гострий Ларссон з лінії
штрафного майданчика.
Початок другої половини вийшло ще більш захопливим. Суперники несподівано стали грати у відкритий футбол, моменти посипалися один за іншим. Захисники
знову позіхнули ривок суперника по центру, Герндт вже без перешкод
пробивав з лінії штрафного майданчика, проте Дикань команду виручив. Те ж голкіпер зробив і кількома хвилинами після удару Вільхельмссон з правого флангу. У ці хвилини він (Дикань) був головним героєм поєдинку!
Українці також ответчалі своїми гострими атаками. У
ході однієї з таких м'яч відскочив до Гаю, який пробивав з гострого
кута, і тепер уже Ісакссон довелося показати весь свій клас.
Можна тільки було відчути смак до гри, як вона закінчилася. Традиційно
в товариських матчах (особливо після введення ліміту замін) все
закінчується, коли тренери двох команд починають міняти гравців одного
за іншим. Як би активно в індивідуальному плані не входили в гру деякі футболісти, на командні дії це завжди негативно впливає. Вийшло цілком за класичним сценарієм, гра стала дещо сумбурно, з'явилося багато помилок в середині поля. Загалом, футбол, можна сказати, завершився.
Можна
хіба тільки відзначити дебют у футболці збірної Олексія Антонова і
Едмара, але ніхто з них нічим особливим не запам'ятався, хоча обидва
отримали пристойну кількість часу для прояву своїх якостей. Втім, критикувати їх особливо не варто, адже за рідкісним винятком у цьому матчі все українці виглядали не найкращим чином.
Ближче
до кінця зустрічі господарі поля навіть знайшли сили організувати щось
схоже на штурм, хоча часом швидкості в діях не вистачало. Знову
на допомогу прийшли стандарти, після двох пострілів Коноплянки знову
здорово зіграв на стрічці Ісакссон, не допустив помилок у вирішальні
моменти.
Матч йшов до нульової нічиєї, цілком логічного результату зустрічі. Все вийшло дуже швидко і легко. Хюсен своєчасно побіг, Свенссон - побачив і віддав. Єдиним, хто все зробив не вчасно, був Мандзюк, він втратив лінію, а потім не встиг зловити в положення поза грою форварда. Взагалі гол шведів нагадав старенький настільний футбол, коли потрібно бити одним гравцем, а всі інші стоять.
Знову поразка. Є ще такі, хто не боїться за долю нашої збірної на Євро-2012? Бути оптимістом в такій ситуації одно бути ідіотом. "Все не так погано, як здається. Все набагато гірше" (с)
Ігор Бойко, Football.ua
Україна - Швеція 0:1
Гол: Хюсен, 90 +2
Україна:
Дикань, Федецький, Чеберячко, Мандзюк, Гай, Тимощук, Ротань (Едмар,
73), Калініченко (Коноплянка, 55), Девіч, Воронін (Мілевський, 45 +1),
Шевченко (Антонов, 58)
Швеція:
Ісакссон, Лустіг (Сафарі, 62), Майсторовіч, Гранквіст, Вендт, Шельстрем
(Вернблоом, 46), Байрам (Вільхельмссон, 26), Свенссон, Ларссон (Екдаль,
59), Герндт (Ольссон, 82), Елмандер (Хюсен , 67)
Попередження: Девіч
|