У протистоянні між Волинню і Шахтарем визначився перший фіналіст Кубка України - їм стали підопічні Мірчі Луческу, які в драматичному поєдинку таки здобули перемогу над суперником з Луцька.
Турніри на виліт великі команди не люблять, оскільки там треба кожну хвилину грати на високому рівні, тоді як довгих змаганнях з великою кількістю поєдинків локальні невдачі сходять з рук. Але такі матчі бувають лише в кубкових турнірах. Уявімо, що Волині довелося б відіграватися в матчі чемпіонату (подібна ситуація була тиждень тому з Динамо), були б такі емоції, прагнення, сльози після завершення? Ні. Тому що в чемпіонаті буде вважатися нормальним програти в рівній боротьбі лідеру, "ні в чому не поступитися", а в Кубку це по-справжньому порожні слова.
І в Луцьку трапився справжній трилер.
Волинь відразу дала зрозуміти, що намагатися просто вистраждати результат не буде. Команда Анатолія Дем'яненка одразу пішла вперед у пошуках щастя біля воріт донеччан. Можливо, привчений до гри суперників від оборони Шахтар і не чекав такої атакуючої спраги від суперника, гості виглядали спантеличено.
Активно на флангах діяли Насонов і Лопес, постійно тримав у напрузі оборону Майкон, постійно знаходив можливість для удару. Правда, перші спроби були далекі від ідеалу. М'яч то йшов повз ворота, то ставав легкою здобиччю Пятова. Красивим міг бути гол ударом в падінні через себе, однак той же Майкон після подачі з лівого флангу пробив не зовсім добре. А на іншому кінці поле абсолютно нічого не виходило у Шахтаря. Вілліану і Алексу Тейшейрі довелося аж на свою половину поля приходити у пошуках м'яча, і то він залишався у Гірників ненадовго.
Перші 20 хвилин залишилися за лучанами. От тільки далі здався клас і досвід Гірників. Вони витримали стартовий натиск суперника, дочекалися того моменту, коли гравці Волині почали "задихатися" і послабили стартову активність. Спочатку у донеччан пройшло кілька непоганих спроб дійти до штрафної, а незабаром стався і гол. Мхітарян після швидкого розіграшу штрафного з лівого флангу зробив передачу на ближню штангу, лінія захисників Волині не встигла переміститися, тоді, як Алекс Тейшейра зіграв на випередження і відправив м'яч у ворота.
Гол трохи деморалізував господарів поля, проте не став смертельним вироком для них. Тим не менш, Шахтар спокійно і практично непомітно перебирав управління грою у свої руки. Гол у відповідь вийшов навіть дещо несподіваним. Після банальної подачі зі стандарту Ракицький незграбно зіграв, відбивши м'яч рукою. Майкон з пенальті був точний.
Мало не в атаці Віталій Годулян поставив пенальті і в інші ворота. Алекс Тейшейра обійшов Леандро і впав. Рішення спірне, в першу чергу тому що з різних ракурсів повтору залишається повністю різне бачення епізоду. Фернандіньо з пенальті був точний.
Гра не змінилася ні до перерви, ні відразу після нього. Волинь в міру своїх можливостей йшла в атаку, реально гольових моментів було не так і багато, але Пятов із захисниками постійно були в роботі. А з початком другого тайму вітер в сторону воріт Шахтар посилювався, наближався до ураганної позначці. В одному з епізодів лише самовіддану кидок Ракицького під удар Майкона врятував Шахтар від практично розстрілу власних.
Втім, і самі Гірники явно не лише відбивалися. Навпаки, вони отримали більше свободи попереду і постійно користувалися цим. Вілліан та Алекс Тейшейра так і зовсім стали сущим кошмаром для захисників Волині, які постійно не встигали за швидкими винахідливими вінгера. Луїс Адріано і особливо Мхітарян постійно опинялися в завершенні цих випадів. Спочатку Мхітарян після шикарної гри Вілліана прийняв м'яч на забійної позиції, однак замість удару послизнувся і впав перед самими воротами. Шанс Луїса Адріано зіпсував боковий арбітр, який побачив офсайд, якого не було.
Зрештою, такі гострі контратаки не могли не принести плоди. Волинь залишилася на час в меншості, коли Приндета через травму пішов, а Масло не встиг вийти, і заповнити цю дірку в обороні не вдалося. Алекс Тейшейра уникнув офсайду після передачі з глибини і зробив простріл на порожні ворота, Сімінін свою ж помилку виправити не зумів, заваливши Мхітаряна підкатом ззаду. Третій пенальті в матчі, і третій бразилець його забив! На цей раз Луїс Адріано.
От якщо б це був чемпіонат, на цьому футбол завершився. Отримавши велику перевагу лідер став би заспокоювати гру, подовгу контролювати м'яч. Суперник також би шукав помилки, а не створював їх. Волинь же шансами поборотися за фінал вирішила не розкидатися.
Всюдисущий Майкон продовжував штурмувати оборону суперника, Кучер і Ракицький на пару насилу справлялися з потугами бразильця, а то і не справлялися взагалі. Коли вже матч наближався до завершення, і напруги особливого не очікувалося, почалася драма з елементами трилера.
Спочатку після розіграшу штрафного м'яч відскочив до Лопесу, і після його удару і рикошету м'яч залетів у ворота. Проходить ще одна хвилини, Майкон скидає після довгої передачі на Павлова, той перекидає Пятов, але Кучер вибиває м'яч з лінії воріт!
Волинь відразу ж помчала вперед, тим більше проломів в обороні суперника було предостатньо. Шахтар провів свою контратаку за участю бразильців, і Дуглас Коста завершив її спокійним ударом повз воротаря. Кінець? Ха!
Майкон б'є з меж штрафного, м'яч від спини Шарпар влітає в дев'ятку. Як не старалася Волинь, але ось це дійсно був кінець. Але кінець гарний. Жалісний.
Ігор Бойко, Football.ua
Волинь - Шахтар 3:4
Голи: Майкон (з пенальті), 35, 90 +2, Лопес, 84 - Тейшейра, 24, Фернандіньо (з пенальті), 38, Адріано (з пенальті), 59, Коста, 88
Волинь: Шеліхов, Сімінін, Шиков, Приндета (Масло, 60), Леандро (Павлов, 78), Шарпар, Ізворану, Насонов (Герасим'юк, 46), Лопес, Савич, Майкон
Шахтар: Пятов, Срна, Ракицький, Кучер, Рац, Фернандіньо, Степаненко (Ілсіньо, 74), Тейшейра, Вілліан, Мхітарян (Коста, 68), Адріано (Селезньов, 62)
Попередження: Шиков, Сімінін, Павлов - Степаненко, Фернандіньо, Пятов
|